Моя робота.

Вчитель

А жінка-матір на весну так схожа.
Така ж красива, ніжна, осяйна.
Дзвінка і гарна, світла і пригожа,
Чарівна й щедра, як сама весна.
І стільки в ній краси, і сонця, й світла,
Та мужності, і стійкості, тепла,
Як диво-квітка навесні розквітла,
Немов вершини жінка досягла.
Немає кращого, як це — весна і мати
З дитям за руку! Просто дивина!
То ж я усіх жінок вітаю з святом
І з тим, що йде на землю радісна весна.
Весна і жінка, жінка й гарні квіти!
Взаємозв’язані, я повторюся знов.
Сьогодні вас прийшли вітати діти,
Щоб передати вам свою любов!

Сьогоднішнє  свято ми  присвячуємо усім мамам,бабусям,жінкам і дівчатам!

Весна-найпрекрасніша пора року. З її приходом оживає природа,           повертаються із далеких країв птахи,квітнуть дерева. Прийшла весна!

Ведуча 1

-Люблю, весну, та хто її не любить

Коли життя цвіте,як пишний сад,

І мов у сні шепочуть листя-губи,

І квіти шлють солодкий аромат.

Ведуча 2

-Люблю, весну, коли плюскочуть  ріки,

Коли рида від щастя соловей.

І заглядає сонце під повіки

У тишині задуманих алей…

Ведуча 1

-Люблю, коли блукає місяць в травах

Хатини білить променем своїм

І п'є тепло ночей ласкавих

А на лугах пливе туманів дим.

Ведуча 2

-Весна вдягла у зелень віти дуба,

Уже курличуть в небі журавлі

Люблю весну,та хто її не любить,

На цій чудесній,радісній землі!

Учениця

На мамине свято земля оживає

І сонечко в небі так ясно сіяє.

І небо таке голубе!

На мамине свято верба розквітає,

І пролісок в лісі матусю вітає.

Ведуча 1

Перше слово,яке дитина промовляє-це мама.

Мама вчила вас робити перші кроки,вимовляти перші слова…

Учень

Як вставали ми на ноги,

Перший крок наш був до мами,

Радість маєм чи тривогу,

Серце мами завжди з нами!

Учениця

А зростуть,то скільки дум у неньки

І тривог за кожне їхнє діло.

Голова боліла від маленьких,

Від дорослих серце заболіло.

Учень

Але що ті клопоти й тривоги,

Бо хіба зі щастям їх зрівняти,

Як дитя,зіп'явшися на ноги

Перший крок ступає по кімнаті.

Ведуча 1

А чуєш,як в грудях у нас б'ється серденько?

Бо серце нам дала також наша ненька.

Я знаю,тим серцем ми маємо жити,

І бога,і маму,і край свій любити.

Гарна ти,матуся! Добра,люба,щира

Ти мене ще змалку звичаю навчила.

І щодня навчаєш,як любить родину,

Мову нашу гарну,рідну Україну!

Ведуча 2

Скільки в мами сонця,щирого тепла,

Скільки в мами радості,щедрого добра.

Всі ночі не спала-сон наш берегла,

Ніжне своє серце і тепло дала.

Як нам не любити,неньку дорогу?

У душі матусі почуттів  глибінь,

А в очах матусі неба голубінь,

У руках матусі праця без кінця

А в устах матусі слово мудреця.

                                          Учитель

Наша мама найдорожча,найкраща і єдина. Мама ласкава,ніжна і добра. Вона завжди поруч:у хвилини страждання і горя,радості і смутку. І скільки б не було нам років 20,30 чи 50 нам завжди потрібна мама,її увага,її погляд.

Учениця

Дорога моя,добра матусю!

Мила,рідненька,тебе я кохаю!

Щиро до тебе сьогодні звернуся-

Зі святом тебе привітаю!

Хочу,щоб ти ніколи не хворіла,

Веселою,гарною завжди була,

Щоб щастя і радість твоє серце гріли

І молодість вічна тебе берегла!

Учень

Мамо рідна!Матусю мила!

Нехай завжди тобі всміхається доля,

Несуть тільки радість  з собою роки.

Хай щастя й здоров'я не зрадять ніколи-

Хай збудуться мрії,бажання й думки.

Щоб проліском ніжним життя твоє квітло

Весною буяла душі доброта,

Любові,добра тобі,чистого неба

І просто людського тепла.

                                                          Учитель

Дорогі діти,пам'ятаймо,що маму - ні купити ,ні заслужити.

Тож бережімо своїх матерів. Знайте,що ранню старість і хвороби приносить не стільки праця,як  сердечні хвилювання і переживання.

                               Гумореска «Ледар-брехунець».

Просить матуся Миколу:

-          Синку,внеси мені дров!...

Ледар скрививсь і про школу

Мамі нагадує знов:

-В мене уроків багато,

Сила задач і письма…

З п'ятого поверху мати

Йде до сарая сама.

Дров узяла вона в'язку,

Йде,спочива,що не крок:

Робить синочкові ласку,

Хай тільки вчиться синок.

Вийшла,звалила додолу

В'язку важкеньку сама.

Зве на хвилинку Миколу –

Дома Миколи … нема!

Раз погукала і вдруге.

Де він?...І стала на мить :

«Певно, подався до друга,

Вдвох щоб задачі робити».

Зовсім не так! Бо Микола

Вже верховодив у грі:

Бив з хлопчаками футбола

В третім,сусіднім дворі.

А як стемніло - з'явився:

-          Їсти давайте мені!

Сильно я,- каже стомився,

Дуже задачі трудні.

…Ранок.Іде він у школу

Й жде випадкових «удач».

Вчитель питає Миколу:

-          Чом не зробив ти задач?

-          Чом не зробив,я питаю?...

Встав брехунець,пробубнів:

-          Я не зробив,бо з сарая

Дрова для мами – носив…

Діти,чекає Миколу дуже поганий кінець.

Тож не робіть ви ніколи так,як оцей брехунець!

Ведуча 1

Наше недобре слово,негідна поведінка - це глибока рана на ніжній  материнській душі. Мама все вибачить,все переживе: і образи,проте рана на материнському серці гоїться дуже довго.

Тож,шануймо,діти неньку,

Буде нам життя гладеньке!!!

Учень

Зі святом тебе я вітаю,

Рідна моя нене!

Щастя,радощів бажаю

Й гордощів за мене.

Сонячним ясним промінням

Хочу я сьогодні стати,

Щоб серденько твоє ніжне

Теплом зігрівати.

Не хворій рідненька,

Не сивій,не плач…

Якщо завинив –

Ти мені пробач.

Учениця

Молитва за маму

Є в мене найкраща у світі матуся,

За неї до тебе,Господе,молюся.

Молюся устами,молюся серденьком

До тебе,Небесна Ісусова Ненька!

Благаю у тебе дрібними сльозами

Опіки та ласки для рідної мами.

Пошли їй не скарби,а щастя і долю,

Щоб дні їй минали без смутку і болю.

Рятуй від недуги матусеньку милу,

Даруй їй здоров'я,рукам надай силу…

Малих пташеняток ,щоб вивела в люди,

Щоб нами раділа,пишалась усюди,

За це я складаю в молитві долоні

До тебе,Цариця,на сонячнім троні.

Матусю рідненька найкраща у світі,
Про всіх нас турбуєшся ти.
Щоб всі ми були і одягнені, й ситі,
І легко було нам рости.
Щоб труднощі вміли в житті подолати,
І добрими стали людьми.
Та світ наш великий могли пізнавати
І мудрими виросли ми.
Спасибі тобі за вселенську турботу,
За кожну секунду життя.
За ночі без сну та за думи й скорботу,
За те, що ведеш в майбуття.

Моя матуся схожа на весну,
Красива, наче сонце світанкове.
Люблю я усмішку веселу і ясну
І кожне слово щире й загадкове.
Та ніжну ласку, що у тих словах,
І дотик рук, обійми-поцілунки.
Та доброту, що ллється у піснях.
Усе це — долі щедрі подарунки.

Матінко моя єдина!
Ти для мене цілий світ!
І хоч я мала дитина,
Хоч мені лиш кілька літ,
Та тебе, матусю мила,
Я кохаю над життя
І бажаю: будь щаслива,
Наче квітка весняна!

Якщо говорити між нами,

То все починається з мами.

І казочка перша у світі,

І сонячна подорож в літо.

Найперші легенькі сніжинки

І сяюче диво – ялинка.

Від мами – і літери,

Й слово,

І зроблена разом обнова….

Якщо говорити між нами,

То все починається з мами.

Матусю, дай ручки твої поцілую,
За шийку тебе обійму,
І щічки погладжу.
Ти знаєшь, матусю, 
Як дуже тебе я люблю!
І ти мене любиш, хоч я неслухняна,
Частенько і шкоду роблю.
Та ти все пробачиш,
Мене поцілуєшь,
І я тебе дуже люблю!

Мама! Найдорожче слово в світі.
Де б не був ти, щоб ти не робив,
Назавжди вона твій шлях освітить
Ніжним серцем, відданим тобі.

Я не знаю, мама мила,
Що тобі і побажати...
Перш усього – щастя, сили,
І здоров”я всім у хаті.
Щоб жили ми всі у згоді,
Як ти завжди нас учила.
Щоб твоя усмішка гарна
Нас, як сонечко, всіх зігрівала

Мамо найдорожча,
Мамочко єдина,
Щирі побажання –
Від доні, від сина.
Квіточок пахучих
Принесли багато
В цей травневий ранок,
У велике свято!

Мама, матуся рідна, 
Як же я тебе люблю! 
І до тебе я, підбігаючи, 
Свій подарунок подарую! 
Я дарую тобі всі зірки, 
Що сяють над землею, 
Я дарую тобі всі троянди, 
Усе тобі, тобі одній! 
Мамо, прийми ж мій подарунок, 

У цей святковий день вітаємо також наших добрих і турботливих бабусь!

.Бабусі кохані ми вам побажаєм,

Многих  літ дожити з нами, мов в раю,

Многих літ прожити, прикрості не знати,

Від своїх онуків потіхи діждати.

.Не сумуй так, миленька,

Що піввіку прожито.

Що на скроні лягла сивина,

Ти для нас найдорожча у світі,

Ти для нас, як те сонце, сія.

- Ой, бабусенько рідненька,

Чарівниченька любенька,

  Твої руки - золоті

  В невсипущому труді.

Дай, бабусю, поцілую,

  Сивину твого волосся,  

Теплим диханням зігрію,

  Снігом вибілені коси.   

.  - Дорогу мою бабусю

  З 8 Березня вітаю,  

Теплих усмішок весняних,

  Довгих літ прожить бажаю.

  Спасибі вам і за роботу,  

За руки ваші і турботу,

  За те, що дома повсякчас

  Ви так піклуєтесь про нас.      (Пісня про бабусю)

                     Інсценізація «Бабуся й онук».

(Звучить голосно музика,онук  витанцьовує з книжкою,старенька бабуся лежить ,потім повільно встає з палицею)

Бабуся

Сєня,трішки приглуши,

Голова уже гудить.

Онук

Ой,лежиш собі й лежи,

В тебе завжди щось болить.

Скільки раз казать, я-Сем,

Не понятно вам,чи що?

Ви,бабулю,вже совсєм,

Не цікавить вас ніщо.

Зараз реп саме у моді,

Відчуваєте прилив?

Бабуся

Ой,прошу,онучок,годі,

Виключи вже цей мотив.

Вже весна співа надворі,

Чуєш пісню солов'їв?

Онук

Ви насправді,бабцю,хворі,

Це давно старі пісні.

В них ні кайфу,ні приколу,

Можна і коньки отдать.

Бабуся

Ой,не чула я ніколи,

Щоб коньки весною брать.

Вже пирій шумить в городі,

І осот,як біс, поліз.

Онук

Ой,бабан,ну досить,годі,

А то ще добавиш сліз.

Тяпка - це у прошлом вєкє,

Соврємєнна жизнь бурлить,

Зараз мисль о чєловєкє,

Вже пора перекусить.

Бабуся

Ось картошечка тепленька,

Солоненькі огірки…

Їж,прополемо гарненько

Й відпочинем залюбки.

Онук

Ой,наївсь,тепер поспати б,

Я люблю відпочивати.

Бабуся

Та, щоб їсти,треба мати,

Працювати й заробляти.

Онук

Йди вже,бабцю,на городик,

Поспілкуйся з бур'янцем.

Бабуся

Спину ломить на погоду…

Онук

Це гімнастика лікує й збереже твоє лице.

Бабуся

Може й справді розімнуся,

Хай онучок ще поспить,

(Бере паличку)

Боже ж мій,я не нагнуся

Ой,болить,болить,болить…

Учні читають вірші для вчителів

А учителька наша на сонечко схожа,
Її усмішка гріє серця.
Вона гарна, весела, красива, пригожа,
Справедлива завжди до кінця.
Ще й любов’ю своєю усіх зігріває,
Кожен день щось новеньке навчить.
І виховує нас, й доброті нас навчає,
Щоб у світі великому жить.

Наших  вчителів  також
Щиро ми вітаємо,
І найкращі побажання
Ми вам посилаємо.

Швидко щоб перевіряли
Всі наші завдання,
Не сиділи над книжками
Звечора до рання.

І, незважаючи на всі
Капосні реформи,
Ви ніколи не втрачали
Бадьорої форми.

-Дорогі друзі! Ось і закінчується наше свято.

З роси, з води — на добру сотню літ,

Людського щастя, благ людських.

Здоров’я шлем міцного, як граніт,

Щоб теплих весен сонячні промені

Будили в серці ніжні почуття.

Як вода джерельна, будьте здорові,

Хай сміються очі, не хмуряться брови,

Хай живуть у серці почуття високі,

Хай вам дарує доля

Сто щасливих років.

 Вчитель

А жінка-матір на весну так схожа.
Така ж красива, ніжна, осяйна.
Дзвінка і гарна, світла і пригожа,
Чарівна й щедра, як сама весна.
І стільки в ній краси, і сонця, й світла,
Та мужності, і стійкості, тепла,
Як диво-квітка навесні розквітла,
Немов вершини жінка досягла.
Немає кращого, як це — весна і мати
З дитям за руку! Просто дивина!
То ж я усіх жінок вітаю з святом
І з тим, що йде на землю радісна весна.
Весна і жінка, жінка й гарні квіти!
Взаємозв’язані, я повторюся знов.
Сьогодні вас прийшли вітати діти,
Щоб передати вам свою любов!

Сьогоднішнє  свято ми  присвячуємо усім мамам,бабусям,жінкам і дівчатам!

Весна-найпрекрасніша пора року. З її приходом оживає природа,           повертаються із далеких країв птахи,квітнуть дерева. Прийшла весна!

Ведуча 1

-Люблю, весну, та хто її не любить

Коли життя цвіте,як пишний сад,

І мов у сні шепочуть листя-губи,

І квіти шлють солодкий аромат.

Ведуча 2

-Люблю, весну, коли плюскочуть  ріки,

Коли рида від щастя соловей.

І заглядає сонце під повіки

У тишині задуманих алей…

Ведуча 1

-Люблю, коли блукає місяць в травах

Хатини білить променем своїм

І п'є тепло ночей ласкавих

А на лугах пливе туманів дим.

Ведуча 2

-Весна вдягла у зелень віти дуба,

Уже курличуть в небі журавлі

Люблю весну,та хто її не любить,

На цій чудесній,радісній землі!

Учениця

На мамине свято земля оживає

І сонечко в небі так ясно сіяє.

І небо таке голубе!

На мамине свято верба розквітає,

І пролісок в лісі матусю вітає.

Ведуча 1

Перше слово,яке дитина промовляє-це мама.

Мама вчила вас робити перші кроки,вимовляти перші слова…

Учень

Як вставали ми на ноги,

Перший крок наш був до мами,

Радість маєм чи тривогу,

Серце мами завжди з нами!

Учениця

А зростуть,то скільки дум у неньки

І тривог за кожне їхнє діло.

Голова боліла від маленьких,

Від дорослих серце заболіло.

Учень

Але що ті клопоти й тривоги,

Бо хіба зі щастям їх зрівняти,

Як дитя,зіп'явшися на ноги

Перший крок ступає по кімнаті.

Ведуча 1

А чуєш,як в грудях у нас б'ється серденько?

Бо серце нам дала також наша ненька.

Я знаю,тим серцем ми маємо жити,

І бога,і маму,і край свій любити.

Гарна ти,матуся! Добра,люба,щира

Ти мене ще змалку звичаю навчила.

І щодня навчаєш,як любить родину,

Мову нашу гарну,рідну Україну!

Ведуча 2

Скільки в мами сонця,щирого тепла,

Скільки в мами радості,щедрого добра.

Всі ночі не спала-сон наш берегла,

Ніжне своє серце і тепло дала.

Як нам не любити,неньку дорогу?

У душі матусі почуттів  глибінь,

А в очах матусі неба голубінь,

У руках матусі праця без кінця

А в устах матусі слово мудреця.

                                          Учитель

Наша мама найдорожча,найкраща і єдина. Мама ласкава,ніжна і добра. Вона завжди поруч:у хвилини страждання і горя,радості і смутку. І скільки б не було нам років 20,30 чи 50 нам завжди потрібна мама,її увага,її погляд.

Учениця

Дорога моя,добра матусю!

Мила,рідненька,тебе я кохаю!

Щиро до тебе сьогодні звернуся-

Зі святом тебе привітаю!

Хочу,щоб ти ніколи не хворіла,

Веселою,гарною завжди була,

Щоб щастя і радість твоє серце гріли

І молодість вічна тебе берегла!

Учень

Мамо рідна!Матусю мила!

Нехай завжди тобі всміхається доля,

Несуть тільки радість  з собою роки.

Хай щастя й здоров'я не зрадять ніколи-

Хай збудуться мрії,бажання й думки.

Щоб проліском ніжним життя твоє квітло

Весною буяла душі доброта,

Любові,добра тобі,чистого неба

І просто людського тепла.

                                                          Учитель

Дорогі діти,пам'ятаймо,що маму - ні купити ,ні заслужити.

Тож бережімо своїх матерів. Знайте,що ранню старість і хвороби приносить не стільки праця,як  сердечні хвилювання і переживання.

                               Гумореска «Ледар-брехунець».

Просить матуся Миколу:

-          Синку,внеси мені дров!...

Ледар скрививсь і про школу

Мамі нагадує знов:

-В мене уроків багато,

Сила задач і письма…

З п'ятого поверху мати

Йде до сарая сама.

Дров узяла вона в'язку,

Йде,спочива,що не крок:

Робить синочкові ласку,

Хай тільки вчиться синок.

Вийшла,звалила додолу

В'язку важкеньку сама.

Зве на хвилинку Миколу –

Дома Миколи … нема!

Раз погукала і вдруге.

Де він?...І стала на мить :

«Певно, подався до друга,

Вдвох щоб задачі робити».

Зовсім не так! Бо Микола

Вже верховодив у грі:

Бив з хлопчаками футбола

В третім,сусіднім дворі.

А як стемніло - з'явився:

-          Їсти давайте мені!

Сильно я,- каже стомився,

Дуже задачі трудні.

…Ранок.Іде він у школу

Й жде випадкових «удач».

Вчитель питає Миколу:

-          Чом не зробив ти задач?

-          Чом не зробив,я питаю?...

Встав брехунець,пробубнів:

-          Я не зробив,бо з сарая

Дрова для мами – носив…

Діти,чекає Миколу дуже поганий кінець.

Тож не робіть ви ніколи так,як оцей брехунець!

Ведуча 1

Наше недобре слово,негідна поведінка - це глибока рана на ніжній  материнській душі. Мама все вибачить,все переживе: і образи,проте рана на материнському серці гоїться дуже довго.

Тож,шануймо,діти неньку,

Буде нам життя гладеньке!!!

Учень

Зі святом тебе я вітаю,

Рідна моя нене!

Щастя,радощів бажаю

Й гордощів за мене.

Сонячним ясним промінням

Хочу я сьогодні стати,

Щоб серденько твоє ніжне

Теплом зігрівати.

Не хворій рідненька,

Не сивій,не плач…

Якщо завинив –

Ти мені пробач.

Учениця

Молитва за маму

Є в мене найкраща у світі матуся,

За неї до тебе,Господе,молюся.

Молюся устами,молюся серденьком

До тебе,Небесна Ісусова Ненька!

Благаю у тебе дрібними сльозами

Опіки та ласки для рідної мами.

Пошли їй не скарби,а щастя і долю,

Щоб дні їй минали без смутку і болю.

Рятуй від недуги матусеньку милу,

Даруй їй здоров'я,рукам надай силу…

Малих пташеняток ,щоб вивела в люди,

Щоб нами раділа,пишалась усюди,

За це я складаю в молитві долоні

До тебе,Цариця,на сонячнім троні.

Матусю рідненька найкраща у світі,
Про всіх нас турбуєшся ти.
Щоб всі ми були і одягнені, й ситі,
І легко було нам рости.
Щоб труднощі вміли в житті подолати,
І добрими стали людьми.
Та світ наш великий могли пізнавати
І мудрими виросли ми.
Спасибі тобі за вселенську турботу,
За кожну секунду життя.
За ночі без сну та за думи й скорботу,
За те, що ведеш в майбуття.

Моя матуся схожа на весну,
Красива, наче сонце світанкове.
Люблю я усмішку веселу і ясну
І кожне слово щире й загадкове.
Та ніжну ласку, що у тих словах,
І дотик рук, обійми-поцілунки.
Та доброту, що ллється у піснях.
Усе це — долі щедрі подарунки.

Матінко моя єдина!
Ти для мене цілий світ!
І хоч я мала дитина,
Хоч мені лиш кілька літ,
Та тебе, матусю мила,
Я кохаю над життя
І бажаю: будь щаслива,
Наче квітка весняна!

Якщо говорити між нами,

То все починається з мами.

І казочка перша у світі,

І сонячна подорож в літо.

Найперші легенькі сніжинки

І сяюче диво – ялинка.

Від мами – і літери,

Й слово,

І зроблена разом обнова….

Якщо говорити між нами,

То все починається з мами.

Матусю, дай ручки твої поцілую,
За шийку тебе обійму,
І щічки погладжу.
Ти знаєшь, матусю, 
Як дуже тебе я люблю!
І ти мене любиш, хоч я неслухняна,
Частенько і шкоду роблю.
Та ти все пробачиш,
Мене поцілуєшь,
І я тебе дуже люблю!

Мама! Найдорожче слово в світі.
Де б не був ти, щоб ти не робив,
Назавжди вона твій шлях освітить
Ніжним серцем, відданим тобі.

Я не знаю, мама мила,
Що тобі і побажати...
Перш усього – щастя, сили,
І здоров”я всім у хаті.
Щоб жили ми всі у згоді,
Як ти завжди нас учила.
Щоб твоя усмішка гарна
Нас, як сонечко, всіх зігрівала

Мамо найдорожча,
Мамочко єдина,
Щирі побажання –
Від доні, від сина.
Квіточок пахучих
Принесли багато
В цей травневий ранок,
У велике свято!

Мама, матуся рідна, 
Як же я тебе люблю! 
І до тебе я, підбігаючи, 
Свій подарунок подарую! 
Я дарую тобі всі зірки, 
Що сяють над землею, 
Я дарую тобі всі троянди, 
Усе тобі, тобі одній! 
Мамо, прийми ж мій подарунок, 

У цей святковий день вітаємо також наших добрих і турботливих бабусь!

.Бабусі кохані ми вам побажаєм,

Многих  літ дожити з нами, мов в раю,

Многих літ прожити, прикрості не знати,

Від своїх онуків потіхи діждати.

.Не сумуй так, миленька,

Що піввіку прожито.

Що на скроні лягла сивина,

Ти для нас найдорожча у світі,

Ти для нас, як те сонце, сія.

- Ой, бабусенько рідненька,

Чарівниченька любенька,

  Твої руки - золоті

  В невсипущому труді.

Дай, бабусю, поцілую,

  Сивину твого волосся,  

Теплим диханням зігрію,

  Снігом вибілені коси.   

.  - Дорогу мою бабусю

  З 8 Березня вітаю,  

Теплих усмішок весняних,

  Довгих літ прожить бажаю.

  Спасибі вам і за роботу,  

За руки ваші і турботу,

  За те, що дома повсякчас

  Ви так піклуєтесь про нас.      (Пісня про бабусю)

                     Інсценізація «Бабуся й онук».

(Звучить голосно музика,онук  витанцьовує з книжкою,старенька бабуся лежить ,потім повільно встає з палицею)

Бабуся

Сєня,трішки приглуши,

Голова уже гудить.

Онук

Ой,лежиш собі й лежи,

В тебе завжди щось болить.

Скільки раз казать, я-Сем,

Не понятно вам,чи що?

Ви,бабулю,вже совсєм,

Не цікавить вас ніщо.

Зараз реп саме у моді,

Відчуваєте прилив?

Бабуся

Ой,прошу,онучок,годі,

Виключи вже цей мотив.

Вже весна співа надворі,

Чуєш пісню солов'їв?

Онук

Ви насправді,бабцю,хворі,

Це давно старі пісні.

В них ні кайфу,ні приколу,

Можна і коньки отдать.

Бабуся

Ой,не чула я ніколи,

Щоб коньки весною брать.

Вже пирій шумить в городі,

І осот,як біс, поліз.

Онук

Ой,бабан,ну досить,годі,

А то ще добавиш сліз.

Тяпка - це у прошлом вєкє,

Соврємєнна жизнь бурлить,

Зараз мисль о чєловєкє,

Вже пора перекусить.

Бабуся

Ось картошечка тепленька,

Солоненькі огірки…

Їж,прополемо гарненько

Й відпочинем залюбки.

Онук

Ой,наївсь,тепер поспати б,

Я люблю відпочивати.

Бабуся

Та, щоб їсти,треба мати,

Працювати й заробляти.

Онук

Йди вже,бабцю,на городик,

Поспілкуйся з бур'янцем.

Бабуся

Спину ломить на погоду…

Онук

Це гімнастика лікує й збереже твоє лице.

Бабуся

Може й справді розімнуся,

Хай онучок ще поспить,

(Бере паличку)

Боже ж мій,я не нагнуся

Ой,болить,болить,болить…

Учні читають вірші для вчителів

А учителька наша на сонечко схожа,
Її усмішка гріє серця.
Вона гарна, весела, красива, пригожа,
Справедлива завжди до кінця.
Ще й любов’ю своєю усіх зігріває,
Кожен день щось новеньке навчить.
І виховує нас, й доброті нас навчає,
Щоб у світі великому жить.

Наших  вчителів  також
Щиро ми вітаємо,
І найкращі побажання
Ми вам посилаємо.

Швидко щоб перевіряли
Всі наші завдання,
Не сиділи над книжками
Звечора до рання.

І, незважаючи на всі
Капосні реформи,
Ви ніколи не втрачали
Бадьорої форми.

-Дорогі друзі! Ось і закінчується наше свято.

З роси, з води — на добру сотню літ,

Людського щастя, благ людських.

Здоров’я шлем міцного, як граніт,

Щоб теплих весен сонячні промені

Будили в серці ніжні почуття.

Як вода джерельна, будьте здорові,

Хай сміються очі, не хмуряться брови,

Хай живуть у серці почуття високі,

Хай вам дарує доля

Сто щасливих років.